***

Коли вже прийде осінь..? Так чекаю.
І дИвлюся на місто серпневЕ.
Багато Я вже всього назбирала,
Що вітром листопада забере...

Як налетять північні "лиходії",
Вдягнувшись тепло, вийду за поріг,
І заберу с собою повний кошик
Думок нудних і згорбленних доріг.

Я до кишені покладу надії,
Що вже забуті- знітились давно,
А замість чобіток на ноги взую
"Можливо", що будиллям поросло.

Щоб в холоді не змерзли рученята,
Вдягну Я рукавички давніх мрій,
Вони мереживом очікувань завзятих,
Так бавили у юності моїй...

І підійду до того перехрестя,
Якого жоден з нас не омине,
І залишу оцеє все "багатство" вітрам,
Що грають крижаним дощем.

Нехай врятують! Заберуть далеко
"Скарби", що зовсім зайві у душі.
Бо шлях, що поверта Тебе- до Себе,
Лишень без тягарів віднайдеш Ти...


Рецензии