На небі вИсоко повний місяць
В сльозах тікає за небосхил,
Йому там сумно, немає місця,
І залишатись немає сил.
Вночі по колу своєм блукає
І хоче бути корисним вдень.
А мимоволі він відчуває
Себе, немов для людей мішень,
Маяк, фарватер, вночі ліхтарик,
Не споглядають його красу.
А він насправді любов'ю марить,
Сховати мріє подалі сум.
Він потребує від нас уваги,
Хоча тихенько про це мовчить.
Вночі дарує усім наснагу,
Не забувайте це ні на мить.
2018
М сяць
© Copyright: Николь Скай, 2018
Свидетельство о публикации №118071902175
Свидетельство о публикации №118071902175
Рецензии
