Кое-как удоламш

Хоть Странічк в Ворде’

Шо у нас тут гондэ!
Цвет ужэ в Высёлкы!
І пасуцьця ВолКі зь
Фсюд вжэ хорошэ.

І оно коб хто щэ
Спік Мняв хоть млыночка
Да помыв комору
Іль хоть спальню ексь.

В Дождіміра гындэ вш,
Господі, скік рыпКі сь!
Так шо от: заjДёма –
І на ужын хлебц.

А ты не хатіте
Коб яка кобылка
Шэ тобі пуд рылко
С парочку дрощэj?

Мы тут всэ закынувш!
Господі ж міj мылыj!
Всё бо ны по-людьську
Ув во тых жыдэj:

То воны мні люнуть
Ув калошыц слюніj,
То шэ прыдыруця
До маіх прыщэj.

Я ш тут мныга хочу:
Но коб 100 вопросыj
Раптом встало в Томок
Дэся в Понізех:
А ты чё, Весёлкін,
Сёні мні ні гросік
А ні всуніл ф хобот?
От пак как невест. 

Да Сатурна можні
Заліціці Вовцы.
А от тут до плоту
Ны добігч ныек шь.

От мы j с Бадзыгоном
Гонды во і гоным
Вжэ шо хоть такое:
Ну, коб хоть развеjсь.

А то в новосцёх но
Гындэ во уф тромбул
Всэ ідуть аж штормы
С кучыё віхреj.

Мусыть, ось і в Коткы
Тутыкы з 2 соткы
Дэсь стоіць аж с горыччо.
Бо, ага, всё вспев ш.

Ну, гаречіj выпіф кофіj з джеjм-с