Евген Плужник. Стихотворения

***
Взгляд 1. такой наивный
2. декольт широкий выкат
так настроили поэта
на высокий лад лиричный,

что я мог бы долго-долго
(и конечно еле слышно)
о Любви без Состраданья,
о Родстве двух душ надмирном

(с прописной их), между прочим
о цинизме дней последних
оговорки допуская!
Ах, я мог бы с выраженьем

от всего большого сердца
(повторенье- мать ученья),
будь вам выслушать не скучно
еле слышную тираду!

Только в тихом ожиданье
мой взгляд
искренне наивный
взгляд ваш
с выкатом декольта
с сердцем
трогает поныне...


***
Ваш такий наївний погляд
І широкий сукні викот
Так настроїли поета
На високий лад ліричний,

Що я міг би дуже довго
(І півголосом, звичайно)
Говорити про велику
Душ спорідненість прекрасну,

Про Любов і про Страждання
(Все з великих літер, прошу),
Тут до речі натякнувши
Про цинізм часів останніх!

Ах, я міг би дуже щиро
Говорити про ці речі,
Коли б нудно не було вам
Вже затверджене твердити!

Тим-то, з виглядом чекання
Тільки мовчки я дивився
У наївні ваші очі,
На широкий сукні викот...


***
Знесилений, німий, бездушний майже,
Я впав тобі до ніг... Збагни– і тям!
Ти переміг. Ти подолав. Так дай же
Уславити поразку небуттям!

Рази мені, одчаю мій! Будь чесний!
Ти ж не минешся, хоч і час мине...
Ти переміг! Усі майбутні весни
Не оживлять мені!

Гряди ж! Рази! Я ниць тебе стрічаю.
Ти переміг! Ти переміг, одчаю!

***
Бессилен, слеп, надежды без и духа
у стоп твоих я пал... добро твоё.
Твоя взяла! Мне вечная наука:
оправлю пораженье в небытьё!

Рази меня, отчаянье! Будь честным!
Года пройдут– я твой на склоне дня
последнего... Иным героям весны
не оживят меня.

Ты победило! Ниц тебя встречаю,
отчаянье! Дари же мне молчанье.

Євген Плужник
перевод с украинского Терджимана Кырымлы