Дощ
А дощ- не привід сумувати,
То пада щастя із небес.
Під дощ доречно римувати,
Або пірнути в світ чудес…
Під дощ помріяти негрішно,
В альбом заглянути на мить…
Хай за вікном гроза розкішна,
І вітер голосно шумить.
Та в цім дощі – свої принади:
Мій спомин, трепет, давній гріх..,
В коханні злети, прикрі спади,
І риск нездійснених утіх…
І я люблю дощів сезони,
Коли вони у гості йдуть,
І гроз таємні передзвони,
Хоч в них і страх, і каламуть.
Дощі, дощі, ви мрій рулади –
Нитками срібними з небес.
Ні, не печалі і не зради, -
А мрій, кохання і чудес!
Дождь
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118071604550
Свидетельство о публикации №118071604550
Рецензии