Добираю слова... Так сліпим добирається крок...
Чи важливо, щоб слово і рима були незнайомі?
Від незвичного слова бувають відраза і втома.
За незвичною римою, часом, не видно зірок.
І трапляється вірш, де поет закодовує світ
українським, здавалося б, словом: над «ї» – по дві крапки.
Та для мене його неїстивні новітні канапки:
в спробі бути несхожим він просто зростив пустоцвіт.
Де ж вони, ті слова – зрозумілі, знайомі, ясні?
Ті звичайні слова, що лиш раз прочитаєш, почуєш, і вже не забудеш?
А вони – поміж нас: бо такими простими словами спілкуються люди,
ті, що потім – за звичні слова зрозумілі – так вдячні мені...
Добираю слова... Так слiпим добираеться крок...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118071408280
Свидетельство о публикации №118071408280
Рецензии
Коль...От тебя так трудно всегда уходить...
С уважением, Слава.
Слава Воронов 04.09.2018 22:58 • Заявить о нарушении
С уважением, Слава.
Слава Воронов 04.09.2018 22:58 • Заявить о нарушении