Трапляється іноді,
сходяться люди.
Живуть довгі роки:
і все у них є.
І діти ростуть,
і є хліб і до хліба.
Радіти б життю,
але щось не дає!
На жаль, для них доля,
шлях інший обрала.
Розбила серця,
та їх шлюб зруйнувала.
Отрути слова,
заповзли наче змії.
І осіли в душі,
як занедбані мрії.
Це мабуть тому,
що кохання не знав!
І кохану людину-
весь час ображав!
Сам, за неї, вирішував
долю обох.
Працював лиш на "публіку"-
Мабуть в цьому "подвох"!
13.07.2018р.
Образа
© Copyright: Перевесло, 2018
Свидетельство о публикации №118071308100
Свидетельство о публикации №118071308100
Рецензии