Меня не станет. И. Е. Коваленко

"Мене не стане. Прийде та година..."

Мене не стане. Прийде та година,
Хоч світ залишиться, чудний жорстокий світ.
Розтане згадка через кілька літ,
Зітреться, розпорошиться, загине.

Забудуть діти, друзі і дружина,
Ніхто не відшукає навіть слід
Серед полів сумних, серед зелених віт,
У тім гаю, де ще цвіте калина.

Нехай життєвий крос долають люди
Та вірю я: не все мене забуде –
Передчуття у мене, чисте і святе:

Коли теплінь настане березнева,
Мене згадають квіти і дерева
І пам’ять по мені травою проросте.
-------------
«Меня не станет…» И.Е.Коваленко

Меня не станет. Жизнь меня покинет.
Лишь свет останется: жестокий, чудный свет.
Растает тайна через пару лет,
Сотрётся, распылится, просто сгинет.

Забудут все меня теперь отныне,
Никто не обнаружит даже след
Среди полей, где трав бушует цвет,
В той роще, где ещё цветёт калина.

Пускай житейский бег освоят люди,
Ведь верю я – не всё меня забудет.
Предчувствие святое у меня.

Когда весеннее тепло у вас настанет,
Меня природа помнить не устанет,
И мою память травы сохранят.

(12.07.2018)