Я слышу шорох крыльев над собою. И. Е. Коваленко

"Я чую шерхіт крил понад собою..."

Я чую шерхіт крил понад собою.
То крила янголів, а, може, сатани.
Жахають, ваблять, збуджують вони,
Хоч я перед останньою стіною.

Лишіть мене, тепер я поза грою.
Від всіх напастей, Боже, борони,
Мені один лиш спокій поверни
І сонце, що сховалось за горою.

Мені тепер нічого вже не треба,
Промінчик сонця та шматочок неба,
Ще жменьку зір, що блимнуть з-поза хмар.

Хай ділять інші владу, успіх, славу,
Хай встануть інші за святую справу,
Я хочу спокою... А у душі – пожар!
-------------------------------
«Я слышу шорох крыльев над собою» И.Е.Коваленко

Я слышу шорох крыльев над собою:
То – крылья ангелов, а, может, сатаны.
Пугают, манят сыновей страны,
Хоть пред последнею теперь стою стеною.

Оставьте же. Покончено с игрою.
От всех напастей, Боже, охрани
И лишь покой моей душе верни
Да Солнце, что садится за горою.

Мне ничего теперь уже не нужно:
Лишь неба край да солнца лучик в луже,
И жменьку звёзд, блистающих из туч.

Пускай другие делят всё благое,
Пускай другие встанут над страною.
Хочу покоя. Лишь пожар в душе могуч.

 (12.07.2018)