Поез я д тям про летючих коней

      Поезія дітям про летючих коней


Ще вранці я
постіль «конвертиком» складаю...
І добігаю будівництв,
і дострибавшись до сухого жару в палях,
увечері –
я до конвертика лягаю!


Молюсь, молюсь...
і в Вічність відправляюсь...


І біля моря Чорного
а чи Червоного
черкають час
і гухкають колони...
і чухкають
на кримськії полони...
і даль спадає на кістки
й на черпаки солоні...
і коні..
і комонні –
летять в дорійськії колони,
ще поцейбічні...
Що це людині, яка – Вічність!!

12.04.2007


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →