44. Настала нiч...

Игорь Ярин
 
  Настала ніч. Яка ж то ніч без сну!
  І Місяць знов між хмарами спливає.
  На одиноку пОночі сосну
  сідає зірка.
  Десь за небокраєм
  багряне полум"я обійняло весь світ
  і зорі пробиваються крізь листя...
  В ту навіжену квітнучу весну
  я йшов до тебе з зоряним намистом.

  Було давно. Чи й бУло взагалі?
  Ті спогади, напевно, ненавмисні.
  Я дякую весняній тій імлі...
  Та все проходить на святій землі.
  І десь поділось зоряне намисто.

 


© Copyright: Игорь Ярин, 2018
Свидетельство о публикации №118070909282
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Ярин
Рецензии
Написать рецензию
Чудово пишете про ніч і зоряне намисто, Ігоре.
Любуюсь красою і милозвучністю нашої мови. З вдячністю,

Тайный Альков   31.07.2021 10:38   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Також з вдячністю та пов.

Игорь Ярин   31.07.2021 11:43   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 27 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Игорь Ярин