Приходь до мене за словами...

Приходь до мене за словами... Мені ніколи не бракує
для тебе слів, які на світі ніхто не мовить так, як я.
Приходь до мене за словами... Почуєш і не пошкодуєш.
У кожного до тебе слова одне відлуння: «Ти – моя».

Я чую, чую: за словами ідеш надійними стежками,
які щомиті викладаю бруківкою зі щирих слів.
Стежки зі слів – те найдорожче, що пролягає поміж нами,
бо я ніколи за словами не шкодував і не жалів.

Ти йдеш до мене... Ти приходиш... І додаєш до слова слово.
Слова споріднюють, єднають. Ми – це слова. Слова – це ми.
І кожне слово – це зізнання, що нам нашептано любов'ю.
Приходь до мене за словами – як йдуть на світло із пітьми...


Рецензии