Солома
Глум недоречний...
Зріже нам роги хазяїн... Хто зна?
Каже - того потребує казна.
Якось наповнювать треба казну.
Зріжуть напевне вовну.
Зріжуть напевне нам бороди теж.
Знаєм - свавілля без меж.
Але якОсь перетерпимо те.
Козам на вухо розкажем проте.
Плигають діточки, козенята.
Адміністрація їх відбирає затято.
Взамін обіцяють багацько соломи
Хоча би на спомин
Та й врешті на спомин.
Є чим гордитись - з'їдять депутати
А також путани - в крутих ресторанах.
Закони бомбезні вони продукують.
А яйця відрізать... Так то лиш дуркують.
- М-е-е! - ми сказали і це наш протест.
Знову та й знову проходимо тест
Терпіння, що справжнім героям лиш личить.
Хазяїн до жертви безмірної кличе.
Знаєм - не легко те буде
Та все ж наше терпіння без меж!
Легко ніколи та й не було.
Терпимо - в лоба коли забивають кілок.
Отже, нестерпно буває, проте
Борода гарною відросте.
Роги ми гордо понесемо.
Мекать дозволено. От і святе письмо
Каже про те. А депутат за попом
Завше підтвердить - цап лишень той
Хто смердить! Кажуть напевне - еліта ми є.
Хто зна... Як зуби не попсуєм...
Хто зна? Хто зна? Бо зна!
В бога, як в цапа - морда помпезна.
Бог не дозволить та й вбереже.
Доки хазяїн ріже нам горла
Доки тече кров прогоркла
Доти будемо шанувать
Доти будемо жалувать.
Те, що не жалісні з нами вони
Шкури бо повні вовни.
5 Липня 2018 Року
Свидетельство о публикации №118070508517