Скажи, ти знаєш, скільки слів у мовчанні?
складних, невимовних, безнадійно п"яних,
де з хрипотом рвуться в тремтінні, зітханні
не наші люди - пусті, не кохані.
Скажи, скільки в тебе пустОти?
в душі твоїй сотнями крики в асфальт,
рахуєш місяці, ледь ступаючи кроки,
і знов непомітно скрипить снігу крохмаль.
Задихаєшся димом, частіше вмираєш,
і слова потоком ідуть з твоїх вуст,
чому ж ти тоді про мовчання не знаєш?
чому зачаровано під стопами слухаєш хруст?
А ти все не знаєш, скільки слів у мовчанні,
серед дум перебираєш, знаходиш крайніх.
та з ними страждаєш у пустих зітханнях -
тихих, спокійних та безнадійно п"яних.
Untitled
© Copyright: Нилана Новикова, 2018
Свидетельство о публикации №118070405415
Свидетельство о публикации №118070405415
Рецензии