Чому?
Я від людей чекаю небагато,
Боюсь згубить вчорашнього вірша...
А серце стука в грудях винувато,
І в чужі очі дивиться душа...
Чогось я людям знов не довіряю,
А, може, і сама не без гріха?..
...Весна чудова в нашім дивокраї,
І кроною бузок терпкий маха.
То що ж не так в державі і в родині?
Чому цей сум і страхи, і печаль?
Чому так довго плаче Україна?
І чом так часто схлипує свіча?..
Чому ми знов вертаємось в минуле?
А ми ж давно вже бачили вогні...
У безвість всю історію згорнули,
Тому сьогодні й боязно мені.
Тепер - цей ворог.., "брат" отой проклятий,
Що землю й світ загарбать поспіша.
Тож серце й стука в грудях винувато,
І в чужі очі дивиться душа...
*
Почему
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118070207069
Свидетельство о публикации №118070207069
Рецензии