Як ми радієм щиро уві сні,
Коли насняться ночі журавлині
І колискові діточкам пісні,
І перші їх слова, немов перлини.
А ми чекаєм зустрічі всякчас.
З онуками, з дітьми… І ниють рани
Від спогадів, як йшли у перший клас
І як сказали вічне слово: «Мама».
Як відряджали їх в нове життя,
У вир далекий та несамовитий…
Спливають спогади із небуття…
І мріється до правнуків дожити.
20.06.2018. Київ
Донечцi
© Copyright: Ольга Новикова-Шафнер, 2018
Свидетельство о публикации №118070203014
Свидетельство о публикации №118070203014
Рецензии
