Згадав... багато, що згадав...

            Натхнення тут:
             http://www.stihi.ru/2018/04/06/10708

Згадав...багато, що згадав,
А думав, що давно забулось,
Але у серці відгукнулось
І зрозумів, не там шукав...

Полишив сам о край дороги,
Що дарувала цілий світ,
Дівочу цноту, тіла цвіт
І в кров збивала свої ноги,

Біжучи полем на світанку,
Бо цілу ніч були в траві,
Там де діброви вікові,
Зізнання чули, обіцянку:

Одну кохати цілий вік,
Зв'язати з нею свої мрії,
Але позбавив двох надії,
Як кіт блудливий просто втік...

Згадав,  усе згадав і сором
Не дав заглянути у очі,
Що нагадали ті дівочі,
Бо доля клацнула затвором...


  П.В.М.    02.07.2018г.


Рецензии
добре написано ,мені сподобалися вірші!
надхнення Вам.
з повагою.
К.В.

Константин Ватулёв   25.07.2018 20:54     Заявить о нарушении
Щиро дякую, Вам!!!
Хай щастить!!!
З великою повагою,

Владимир Прохода   29.07.2018 21:37   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.