В другой судьбе... укр

Замовкли  струни.. Серця стук збентежено лунає у  тиші. 
В багатті вже вогонь потух. 
А вітер зорями колише.

А вітер путається в косах.
Голубить, дихає у спину.
І пахнуть вічністю покоси, 
живого ще учора сіна. 

І темна ніч, що день покрила, 
теж пропаде у зорях ранніх.
Початок і кінець йдуть сміло
до рубежів своіх останніх.

Там струни замовчалі знову
заграють  в сонячнім промінні. 
У сніжні зимові покрови
вберуться дні сумні осінні...

І серця стук замре поволі.
Йому на зміну інший лине. 
У іншім тілі,  в іншій долі...
І так все знову...без спочину...

16 червня 2018 р


Рецензии