Прожиті роки, ранять мою душу!
Тобою дихала і для дітей жила.
Усе пройшло! Тепер забути мушу.
Прірва брехні між нами пролягла!
Ми, пуд з тобою з"їли солі!
До дна дістали й потонули у брехні.
Та все ж, всім серцем дякую я долі,
За те примарне щастя,
Що іноді ти дарував мені.
Розчарування - ніби гострий ніж.
Порізав мої жили ненароком.
І запеклася в них червона кров.
Як та отрута, в моїй склянці з соком!
Життя прожить, не поле перейти.
Це я з дитинства добре пам'ятаю.
Але так хочеться, простої чистоти,
Та я на жаль, її в житті не маю!
30.06. 2018р.
Розчарування
© Copyright: Перевесло, 2018
Свидетельство о публикации №118063002033
Свидетельство о публикации №118063002033
Рецензии