Залізо куй поки гаряче
в руках у двох закоханих ковадло
і молотом бий щосили ти добряче
щоб заздрісникам було неповадно...
З горна подай пекучого вогню
скоріше розжарилися щоб почуття
ми підкуємо наше щастя на корню
міцна як сталь стане наше життя...
Ми викарбуємо собі ювелірно ніжність
і негаразди в баранячий ріг загнемо
двом ковалям бути разом необхідність
і рано чи пізно з тобою ми збагнемо...
Людина-коваль свого щастя
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2018
Свидетельство о публикации №118062908148
Свидетельство о публикации №118062908148
Рецензии