А кохання... колір неба має,
Безкінечно ясної блакиті.
Полуденним промінням сяє,
Як уперше, щодня, щомиті!
А кохання... має щастя колір,
Із відтінком жаги і ласки.
І запалює в небі зорі,
Тішить дивом чарівної казки...
А кохання... дарує крила,
Щоб у парі сягнути раю!..
Лиш найвище в кохання мірило,
І півмір почуття це не знає...
Колiр кохання
© Copyright: Петренко Ольга, 2018
Свидетельство о публикации №118062803117
Свидетельство о публикации №118062803117
Рецензии