Зайшов у храм..

Зайшов у храм, на образ глянув,
Сльоза скотилась по щоці.
Сказати добре, щось так прагнув,
Аж свічки стиснув у руці.

Та мову раптом відібрало,
Я певно краще промовчу.
Гріхів накоїв я чимало
Безглуздих,гидких,досхочу.

Вогонь вже свічку дожерає.
Та, плаче за мої гріхи.
Мій подих полум’я хитає,
А віск стікає до руки.

На образ Господа дивлюся,
А Він, неначе ,як живий,
Як можу,щиро я молюся:
«Прости мене Ти Боже мій!»

Так раптом стало мені тепло,
Вже ніби я на небесах
Я бачив там і Рай, і пекло,
І гнів у Боженьки в очах.

Аж серце з біллю стрепенулось.
На землю знов злетів з небес.
Відразу соромно відчулось
Перед Іісусом ,що воскрес.

Смердить душа моя гріхами,
Прости мене святий Отець.
До неба я тягнусь руками,
Шоби душі не став кінець.

Мовчить Спаситель,тихо в храмі,
Потухли майже всі свічки.
Церковні зачиняють брами.
Став хрест мій тяжчий за роки.
Сосєдка О.Д.      27.06.2018 р.