Заховалось сонечко у душі...
Виглядати певне що не спішить.
Не чаруйте ви мене,що ж вітри...
Гострий біль,ще міцніше гостри.
Вітер теплий не марнуй свій час.
Я відверто молюся за нас.
Та безпека,вірність і любов...
Вже говорить,за себе,-знов.
Теплий погляд в тисячу сторіч.
Наче,дорогА для серця річ.
Уст жаданих теплая роса...
Очей любих,-солона сльоза.
Та надія жива і живе...
У багатті,-кохання нове.
Не чаруй,не студи душі край.
Без-завітно кохай. Що ж,кохай!
(Понкратова.О.В.)
Сонечко у душI
© Copyright: Лена Грама, 2018
Свидетельство о публикации №118062602097
Свидетельство о публикации №118062602097
Рецензии
