Вільна думка спіймана у клітку
І чужими похибками скута.
Та невже маневреність і швидкість
Поневоленою пташкою забуті?
І, народжена ширяти у просторах,
Пити Істину із Всесвіту долоней,
Вона крила свої скала у покорі,
Й до брехні схилилася в поклоні?
Ні! Тому ніколи не бувати!
Нащо думку свою сковуєш, людино?
Хто існує в цьому світі, щоб літати,
Не підкориться. Інакше він загине.
24.05.2006
Думка
© Copyright: Аня Дикая, 2018
Свидетельство о публикации №118062407345
Свидетельство о публикации №118062407345
Рецензии