Ой гуляла красна д вка укр

майже фольклор

Ой гуляла красна дівка в темну нічку
край села.
Темна ніченька-петрівка коротенькою
була.
Темна ніченька-петрівка коротенька
на біду.
Ой гуляла красна дівка в черешневому
саду.

До зірок щербатий місяць залицявся
в вишині.
Ой гуляла красна дівка, аж до третіх,
до півнів.
І було їй ночі мало в черешневому
садку.
Солоденькі поцілунки дарувала
козаку.

Обіймала, цілувала ту любов свою
палку.
Аж черешня стигла стала в
черешневому садку.
І ніхто того не бачив, як і хто там
цілувавсь.
Лиш черешенька червоним до світанку
налилась!

Красна дівка милувала, цілувала
козака.
Їй зозуля накувала те кохання на віка.
Їй зозуля накувала, й відлетіла в темний гай.
Ти гуляй, гуляй, козаче! Та той сад не
забувай!

Протоптало те кохання в лузі стежечку
вузьку.
Розпрощалися кохані в черешневому
садку.
Запалила зірка рання слід сльозинок
на щоках.
Якщо в серденьку - кохання, якщо
любиш, то чекай!

В'ється стежка від садочка через
луки до села.
Не питайте, мамо в дочки
де і з ким вона була.
Не питайте, і не лайте,
бо черешня пам'ята,
Хто була та красна дівка, коли була
молода.

ВК червень 2018 ХерСон