Зі мною стрітись думав хто в раю,
вас вимушений дещо засмутити.
Не шанував планиду я свою,
і не давав їй в спеку доста пити.
Частенько сходив з битого шляху,
щоб віднайти одну, свою, дорогу.
Бо ненавидів чванство та пиху
і мало вірив казочкам про Бога.
На чорне біле ще не звик казать,
хвостом виляти, щоб пролізти вгору.
Тому байдужі нині вік і стать,
якщо про вічне міркувати впору.
Дивлюсь на Вовчу з сивих Бурханів,
пригадую село, своє дитинство.
В лимані тоне присмак наших днів,
спливає з сонцем неповторне дійство.
23.06.2018
Схiд
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118062401992
Свидетельство о публикации №118062401992
Рецензии
