Кружка

Дед, приехав из села, сразу - в магазины,
Не пропустит ни одной красочной витрины.
- Покажите,- просит он,- КУХЛЫК тот, что с краю.
Продавица: "Што? Чаво? Я не панимаю!"
- КУХЛЫК покажите мне розового цвета.
- Да какой же КУХЛЫК здесь, если кружка это?
КУХЛЫК в руки дед берёт, распрямляет плечи:
- В Украине ты живёшь, а не знаешь речи.
Продавщица хмурит бровь, будто на трибуне:
- Свой язык есть у меня, речи и к чему мне!
Дед не тратил даром слов:
- Есть язык и у ослов!
Ведь такая же беда у моей овечки:
Есть у бедненькой язык, но не знает речи.


Павло Глазовий – Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.