Я тебе не знаходила вічність,
Та в майбутньому, мабуть, сторіччі
(Де ти заново розпочав),
Швартувалась на твій причал
і тонула в очах
в той час,
Як ховався за небокрай,
Новий день, і остання гра
Диких хвиль -
Нерозламна сталь,
Та до біса проста.
Я шукала тебе давно,
А знайду, мабуть, в потойбіччі,
У наступному лиш сторіччі,
І доп'ю тебе, як вино.
29.05.2018
Дивностi
© Copyright: Анеля Венечкина, 2018
Свидетельство о публикации №118062200793
Свидетельство о публикации №118062200793
Рецензии