Ревнувала до роботи -
І до друзів ревнувала,
Бо коханий був не проти
Прогуляти ніч зухвало.
Ревнувала до подруги,
І ходила як в напасті.
Нескінченні білі смуги -
Почорніли у нещасті.
Ревнувала до родини,
Що жила в сусідній хаті, -
Бо подружнії новини
До одної хтіли знати.
І до чорного кота,
Ревнувала я нівроку
Що лягав на живота,
Коли я лежала збоку.
Скаженіла я від звички
Лузать дзернята до пива.
Бо коханий еротично,
Цілувався із лушпинням.
Тож - упевнилася згодом,
Що любов - жива настільки,
Скільки випаде нагоди
Ревнувати чоловіка.
Ревнощ -7
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118061807609
Свидетельство о публикации №118061807609
Рецензии