Тато маму ревнував
До стовпа - що вміло
Ліхтарем її моргав...
Що аж серце мліло.
Мама тата ревнувала -
До ржавої фіртки,
Бо її скрипучий шал
Був, як у сусідки.
Тато сохнув без причин,
Бо ніяких доказів
Не знайшов на дні чарчини,
На користь гіпотези.
Мама сохнула без міри,
Бо чужих слідів,
Не знайшла, хоч підозріло
Любий себе вів.
Як могли - то підбавляли
Жару у кохання,
Що з роками стало млявим,
Навіть на світанні.
Як могли - то ворушили
Почуття, як змії,
Що у серці копошились
На срібнім весіллі.
Ревнощ -2
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118061803530
Свидетельство о публикации №118061803530
Рецензии