Я ревнива до сверблячки,
Не прощу чужої зради,
А тим більше, як босячка
Слід залишить від помади.
А тим більше, як залишить,
Пляму синю від засоса.
Мені точно зірве кришу -
Вирву стерву усі коси.
Як залишить - волосину
В мого любого на штанях.
І дарма, що волос сивий -
Та належить - літній пані.
Як забризкає духами,
Ненаглядного - сорочку.
З феромонами кохання,
Аби в гречку милий вскочив.
Підлаштує - все навмисне,
Щоб зустрілись ненароком,
У метро, коли у тисняві,
Притулитись можна боком.
В грудях гаряче клекоче -
Просто хочеться прибити,
Оту стерву, що так хоче
Мого милого відбити.
Якби, звісно, знала сучка,
Що старається дарма.
З ненаглядним не розлучить,
Бо його - в мене нема.
Ревнощ -1
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118061803150
Свидетельство о публикации №118061803150
Рецензии