Усе упало у калюжу
Запалі очі і тривога,
Ненависть передавить руку,
Жахливий сморід травить душу,
Гидота вирвалась на світ.
І ти смієшся у калюжі,
Обличчя злилося із брудом,
Ти мариш в темряві глухій,
Як черв повзеш серед каміння.
Ми завтра разом пропадем,
Ми дивний світ відкриємо у глині,
І очі видавить земля,
Слизька наповнена стражданням.
Усе упало у калюжу
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2018
Свидетельство о публикации №118061608016
Свидетельство о публикации №118061608016
Рецензии