Жовті троянди
Жовті троянди – то подихи літа.
То не розлуки печалі й жалі.
Грає мелодію ніжну трембіта,
Кидають сум на плече журавлі…
Жовті троянди безжально колючі,
Хтось дарував їх тоді не мені…
Рани від голок у серці болючі
Ятряться й досі отам, вглибині.
Жовті троянди наснилися знову…
Хтось пелюстки їм бере й обрива..
Слухаю серця таємну розмову,
Тільки згорають на вітрі слова.
Жовті троянди – то спомини літа,
Біле цвітіння п’янких споришів.
Кольором жовтим, як сонцем зігріте
Справжнє кохання проснулось в душі…
Желтые розы
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118061603935
Свидетельство о публикации №118061603935
Рецензии