Спогад про рай

Яке в тому горе, що скроні, як сніг?
Що осінь прозора вляглася у ніг.
Дукати дарує мені золоті
І тихо віршує на самоті.
В політ відпускає сім*ю павутин…
Це я в цьому раю нічий і один.
Далеко, далеко на донці душі,
Як білі лелеки сумують вірші.
 Зайдуть серед ночі: записуй, встигай!
Поезій рядочки, як спогад про рай…


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →