Зростають діти наче квіти,
і тішать материнськії серця.
Навчаються трудитись і любити,
і мріяти , і вірити в Творця.
Немає більшої розради,
для їхніх люблячих батьків,
як ту любов дитячу відчувати,
що ллється з серця берегів.
Шукають ліпшої дороги
і набивають мозолі,
знаходять радощі й тривоги,
у вир летять мов журавлі.
Помандрувавши так по світу,
сумують у далечині,
на чужині і сонце світить
не так як в рідній стороні.
Та все ж лишають Україну,
летять у невідомий край,
і батьківську стару хатину
й зелений,біля двору,гай...
Наче квiти
© Copyright: Левиа, 2018
Свидетельство о публикации №118060906600
Свидетельство о публикации №118060906600
Рецензии
Замечательное стихотворение, теплые и яркие строки!
Очень понравилось! Радости и благополучия Вам!
С теплом,
Алла Богуш 08.07.2018 02:31 • Заявить о нарушении
Очень понравилось! Радости и благополучия Вам!
С теплом,
Алла Богуш 08.07.2018 02:31 • Заявить о нарушении