Азоже, любий брате мій
журбою скований й думками
гартований кривавими роками,
а сонце сяє, сяє та й палає
неначе тоє око Саурона
та чи знайде, та чи зайде воно?
хто знає, брате хрещений, хто знає...
Азоже, де твоя могила?
чи спочив ти серед лави на країні милій
чи на чужині, білошкірий, ти поліг за волю
Заспіваймо пісню ми про тугу й сподів
та й за тебе згадаєм в годиноньку лихую.
Вітер полум'я хитає, хмари ті питає
як козаче під горою думку все гадає.
Не за золото криваве ти голову поклав,
а за неньку, ту якую рідною назвав.
***
© Copyright: Евгений Юткевич, 2018
Свидетельство о публикации №118060807802
Свидетельство о публикации №118060807802
Рецензии
