Звела тоді нас випадково доля,
бо спільного між нами зовсім мало –
ми ягоди не одного все ж поля.
Дивуюсь, як надовго дружби стало…
Пригадую твого єхидства ноти,
що не торкались грішної землі:
жінки великі – тільки для роботи,
а для кохання, звісно, – лиш малі!..
Ти тільки зовні біла та пухната,
а в середині – справжня суміш перців.
Стосунків крах з тобою – теж не втрата,
в тобі отрути більше ніж в аптеці!
02.06.2018
Випадковiсть
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118060204016
Свидетельство о публикации №118060204016
Рецензии
