Сенс цiни Сивiлинних книг

                Ціна Сивіллиних книг (Валентин Іщенко)

                Премудрості народів різних
                Цікавили прадавніх латинян.
                Сприймали, що повідає провісник,
                Що припливав через близькі моря.

                Різновидом таких були сивілли –
                Мандруючі ворожки із Еллади,
                Майбутнє розказати вміли
                Навчали як щасливим стати.

                Одна сивілла, що пізнала Праву,
                Прийшла до римського владики,
                Тарквінієм котрого величали.
                Але вона не стала ворожити.
                Купити запропонувала книги.
                Ціну ж високу надто запросила.
                І в серці царя прокинулось лихо.
                Лице володаря почервоніло,
                Словами лютими почав гриміти –
                Ціна висока вивела із себе
                І гнів Тарквіній виразив відкрито.
                Та так вести себе було не треба.
                Сивілла взяла з дев'яти три книги
                Й спокійно смолоскипом підпалила.
                Коли чарівні книги догоріли,
                Сказала голосом приємним тихо:
                "Купи чарівні книги в мене, царю!"
                Ціну ж назвала попередню знову.
                Цар уже без гніву, подив лише має,
                Про дивну поведінку повів мову.
                Збагнути намагався він ворожку.
                У відповідь Сивілла ще три запалила.
                Лишилось попелу від них геть трошки.
                Тепер Тарквіній запитав Сивіллу
                Як поціновує вцілілі книги.
                Та знов ту саму заломила суму.
                Цар уторопав: чарівні манускрипти
                Безцінні і купити їх надумав.

                Ті книги святинею стали
                У Капітолійському храмі.
                Латинці, коли уже мали
                Країну в поганому стані,
                До текстів священних звертались.

                Тлумачили рукописи жерці.
                І радили як вийти із біди.
                Слушними поради ті були –
                Здобували латиняни
                Те, що мали на меті.

                Багато віків Римська держава
                І розвивалась і розквітала.
                Ступала землею вона величаво.

                Змінилося безліч правителів,
                Взмолились новим небожителям,
                Усі кордони перемістились,
                Та річ одна такою ж лишилась
                Опісля змін часів далеких тих –
                Ціна Сивіллиних відичних книг.


Я знаю чому до вподоби    (18.03.2018 р.)
Ця книжка припала тобі. –
А може Душа в ній знаходить
Той сенс, що як виклик собі?

Бо мало знайти життя книгу –
Потрібно її все ж придбать
І літери, числа застиглі
Усім єстеством прочитать.

А завше такеє буває:          (10.05.2018 р.)
Ось вихід за інший кордон , -
Ось відповідь, що так шукає
Душа, але бачить лиш сон.

Не може прокинутись звідти ,
В тумані якомусь живе,
Пусту метушню всю подіти
Не може і з нею пливе …

І так до пори і до року,
Коли зрозуміла стає
Ціна розумінню , як оку
В просторі побачить своє.

А щоб зрозуміти цю вартість –
Потрібно можливість свою
Навіки всю втратити. – Якість
Відчуєш запеклу таку.

Без втрати твоя підсвідомість        (15.05.2018 р.)
Різниці не зможе збагнуть.
Щоб чути її – в невідомість
Думками потрібно пірнуть.

І тільки тоді розумієш
Яка то для тебе ціна.
А як зрозуміти не встигнеш –
То зникне можливість сама.

Буває – людина шукає ,
Уже зрозуміла як жить ,
А вже варіантів немає
Як відповідь заполучить.

Бо час пролітає невпинно ,
Вікно варіантів зліта –
Все сплине миттєво і винний          (31.05.2018 р.)
Хто Істину довго шукав.

Бо далі він буде шукати… –
Можливо він щось і знайде,
Але ту можливість він мати
Не зможе ніколи завше.

Що може в житті буть сумнішим,
Коли до Пізнання Душа
Уже доросла, розумніша –
А відповіді більше нема?!

Тому збережи ти можливість          (2.06.2018 р.)
Відкрити свій шлях до зірок –
Враховуй, - щоб мати чутливість –
З Душею завжди май зв’язок.

Всі вчинки проводь за Сумлінням ,
Хоч гострим завжди є той путь –
Та тільки тоді поколінням
Майбутнім ти зможеш збагнуть.


Рецензии