Схоже, немає більше такого слова,
Щоби стояло щитом між смертю і Богом.
На обладунках напис: “Ніколи? Знову...”
Чорна і хижа стерва чека за рогом.
І обирає символи для свободи:
Дівчинку літ п'ятнадцяти із Торецька
Бороданя із ноутом — блоги, коди,
Фермера з Криму, хлопчика із Донецька.
І з цих портретів вічність складає гору.
Так, щоб далеко можна було зчитати:
Ви абсолютно збочені, й точно хворі,
Як захотіли з чортом у шашки грати.
Хай наші мертві, навіть якщо “не наші”,
Богу напишуть злісного матеріалу,
Знімуть сюжет, зварять хлопцям загиблим каші,
З неба над Києвом глянуть шматок фіналу.
Хай розсміються років за десять-двадцять,
Дивлячись на близьких і на небо мирне.
Ті, кому завжди буде тепер п'ятнадцять
І хто навіки вилетить в час ефірний...
30.05.18
символи для свободи
© Copyright: Елена Соколан, 2018
Свидетельство о публикации №118053004264
Свидетельство о публикации №118053004264
Рецензии
