Волною чайной цвета каркаде...
Волною чайной
цвета каркаде
закат нахлынет,
дурманом терпким
усыпляя
грешный мир,
пролив нечаянно
огонь любви,
остынет,
роняя в озеро чудес
небес
сапфир.
Вот так порой,
беспечно
засыпая,
мы лепестками
грёз
летим ко дну.
И там во сне,
увидев
двери рая,
вдохнём
души
бессмертной
глубину…
29.05.2018
Свидетельство о публикации №118052904338