Буковинським матерям

В чужому краю гнуся, як билина,
І у світах шукаю "місто золоте"*.
Весна мина, а рідна Буковина
У серці ніжним проліском цвіте.

Вже скоро літо ступить на поріг.
Багряним маком чужина засяє.
Я віднайшла на мапі сто доріг,
І лиш додому там шляху немає.

Зустріну осінь мовчки коло брами.
(Назва воріт у нас на Буковині)
Мені би на хвилиночку до мами:
Заплакати й поцілувати очі сині...

Аж гляну - підкрадається зима!
Укрито шлях холодними снігами.
То не біда, коли дітей нема.
Біда - ті діти, що забули маму!


*Тут міста Європи з високим рівнем життя


Рецензии