Колосилось жито в полі,
Хвилювалося колосся,
Вітром гнане в русло долі,
Що судилось - те й збулося.
А у житі - наче краплі
Несподіваної крові,
Квіти маку, як коралі,
Злякані і випадкові.
Ой, у полі колосилось
Зеленеє жито,
Що на долі не судилось
Те не пережито.
Ой, у полі колихались
Червонії маки,
В сні опійному кохались
Недозрілі злаки.
Колосились русі коси,
Вітром розплітались,
Що дівоче серце просить,
Жито не дізналось.
А у житі - наче сльози
Загорілися волошки,
Сплакались на землю грози,
І примяли її трошки.
Ой, у полі загриміло
Й полилася злива,
Як же серденько хотіло
Звичайного дива.
Ой, у полі колосилось
Зеленеє жито,
Хоч би уночі наснилось,
Що не пережито.
У пол -4
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118052708820
Свидетельство о публикации №118052708820
Рецензии