Ми молоді, нам хочеться двобою,
В очах суперника відчути страх,
Поринути у війни з головою,
І жити з цілим світом на ножах.
Ой, у полі дві дороги,
Та й зійшлись на перехресті,
Наче доля круторогих
Баранів звела у герці.
Але коли, крокуючи невміло,
Дитя іде за батьківський поріг,
Як хочеться, щоб вороги не сміли
І волос зачепити на чолі.
Ой, у полі три стежини
Розійшлися із одної,
Наче виросли з лозини
Вербокотики весною.
Бій закінчився, сильних перемога -
Окрилена, осяйна і велична,
Та серед трупів, чий затихнув стогін,
Нащадки тих, кому звитяга личила.
Ой, у полі бурянами
Поросла одна стежина.
Як зника за плазунами
Чорний слід в кущах ожини.
У пол -3
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118052706511
Свидетельство о публикации №118052706511
Рецензии
