Росою стече з листочка...

Росою стече з листочка
сльозлива дівоча печаль
Як звір зі свого куточка,
Завиє очей мигдаль.

Стрічай свою дочку мати,
І батько виходь на поріг,
Прийшла я до вас ридати,
Бо нікуди більше йти.

Тут мій рідний дім, троянди
Надвох розділяють ночі,
Дахи б'ють дощі і гради,
Із дровами піч шепоче.

І біля вогню так тихо,
До нього душа воліє,
Давай, моя рідна, дихай
Я серце твоє зігрію.

Стрічай свою дочку мати,
І батько виходь на поріг,
Прийшла я до вас ридати,
Бо нікуди більше йти.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →