До речі, мені і тоді, і тепер не дуже до вподоби французьке слово «фейлетон». Пишу я це слово через те, що так заведено по газетах та по журналах, а я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон»…
Я дотримуюсь тієї думки, що навряд чи можна когось навчити писати ті чи інші художні твори, а от навчитися такі твори писати можна.
Умови для мого розвитку були пiдходящi. З одного боку - колиска з вервечками, з другого боку - материнi груди. Трiшки поссеш, трiшки поспиш - i ростеш собi помаленьку. Так ото й пiшло, значить: їси - ростеш, потiм ростеш - їси.
Говорят Вeликиe Мира Сeго Остап Вышня
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2018
Свидетельство о публикации №118052504324
Свидетельство о публикации №118052504324
Рецензии