Скоро літо
Літо скоро надіне бриля,
Загудуть над калинами бджоли.
І розквітне строкато земля,
І в зелене одягнеться поле.
В стріхах будуть старі горобці
Молоденьких навчати, як жити.
Потім скоро у дужій руці
Колосок усміхнеться із жита.
Потім осінь до нас завіта,
І постукає вітром у груди…
Може, й буде вона золота,
Та тепліше у душах не буде…
І зима намалює на склі
Візерунки холодно-гарячі…
А там – знов навесні журавлі
Рідну землю у квітах побачать…
Так по колу крокує життя,
Висіваючи душі, як квіти…
Відцвітає й моє вишиття
Затуманеним бабиним літом…
Скоро лето
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118052406477
Свидетельство о публикации №118052406477
Рецензии