Втоплюся в твоїм погляді глибокім,
Й піду на дно самісіньке душі.
В твоєму серці птахом одиноким
Лишусь писать сонети і вірші.
Влечу в твою відхилену фіранку,
Й на твоє сяду схилене плече.
Нехай всю ніч, до самого до ранку
Твоя любов крило мені пече.
Вірвуся в твої обійми гарячі,
І щоб ні хмар, ні гроз, ні вітерця!
Нехай свіча холодним воском плаче,
Та наші поєднаються серця…
Наши сердца
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118052406389
Свидетельство о публикации №118052406389
Рецензии