Жива вода
(Сонет)
Все я кип’ятив з-під крана воду.
Згодом це робити перестав.
Обертаю воду в грудку льоду,
а тоді чекаю, щоб розтав.
Пити це – не просто насолода.
Враз відчув, що здоровішим став.
Древню мудрість рідного народу,
ніби друге дихання, надбав.
Воду п’ю живу тепер, не мертву,
переважно вранці та на сон
чисту, мов освячену у церкві,
з пахом степу й свіжості крюшон.
Душу й тіло, труднощами терті,
так лаштую на бравурний тон.
–––––––––––––
© Анатолій Загравенко.
Живая вода
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2018
Свидетельство о публикации №118052302023
Свидетельство о публикации №118052302023
Рецензии