Повелітелі мух і разбоjнікі в юпках
Выступаюць сягоні ля душк!
А коль схочеш, лапух, лопотаті по-рускі,
То мы лаптю вшляпі’м-с опліух.
Это ж как-то за уж, ек ты дурынь но туткы.
І вудруг... поздравлеіш імжу.
Вот к чему ета шутк на странічке Маруські?
Я жэ выглядзець буду дурнушк.
А то Ангел Паслал. Крызь дідулічку дульку сь.
Да ны тут-то бывалё етэ жуткэ ж щось, ну.
Вот я j вздрогну однуть, ек дыруть з мэнэ шкурку.
Ілі шо гэто?.. Ауры знають жэ турк.
До двінацаты ночы я всэ двігаю чукчыj!
А воны собі точать но ножі на Кобзу.
Всі ослыплы чы шо то? Ну, ны бачать ны Муркы:
Хде страніцы чарівны? Да веть саjт, оj, весь пуст!
Да. Відав я старых. Но... шоб в нацыть шэ рік?
Наша ж мова якася сплытёна с кавбасак.
Ек вам мовыть тоj Лёнька, шо одріксь от піснів.
А спував-то – огов, як: Дыржын выв.
Это ж з ваты оно шось в лабурк
© Copyright: Васыль Брыль-Кобзар, 2018
Свидетельство о публикации №118052000458
Свидетельство о публикации №118052000458
Рецензии