Бува...

Бува раптове хвилювання
отак охоплює мене –
хвилина начебто остання
життя із серця прожене.
Нечиста сила мов спіткає
і зупиняє кров мою,
бере за горло підлий Каїн –
свій голос я не пізнаю.

У мене є одне спасіння…
себе хрестом я осіню –
впаду, неначе ніч осіння,
в обійми сонячному дню.


Рецензии